Договір з іноземним замовником: 10 помилок, яких варто уникати

Договір з іноземним замовником: 10 помилок, яких варто уникати

Робота з іноземними замовниками відкриває для українського бізнесу нові ринки, клієнтів та джерела доходу. Водночас міжнародний договір створює значно більше юридичних ризиків, ніж стандартний договір між українськими компаніями.

Причина проста: у відносинах з іноземним контрагентом необхідно врахувати не лише умови самого договору, а й застосовне право, юрисдикцію, валютні та податкові питання, порядок міжнародних розрахунків, особливості виконання зобов'язань та можливість захисту своїх прав у разі спору.

Адвокатське бюро «Боченко та Партнери» супроводжує бізнес у питаннях міжнародних договорів та зовнішньоекономічної діяльності. Розглянемо 10 помилок, які найчастіше створюють проблеми для українського бізнесу.

1. Не визначити право, яке застосовується до договору

Фраза «договір регулюється чинним законодавством» без уточнення конкретної юрисдикції може створити серйозні проблеми.

Для міжнародного контракту принципово важливо заздалегідь визначити, право якої держави застосовується до договірних відносин.

Інакше у випадку спору сторони можуть мати принципово різне бачення своїх прав та обов'язків.

Що варто зробити: прямо передбачити в договорі застосовне право та перевірити, чи відповідають його положення обраній юрисдикції.

2. Не визначити, де і як вирішуватиметься спір

Навіть добре складений договір не гарантує відсутності конфлікту.

Проблема виникає тоді, коли сторони не домовилися, який суд або арбітраж розглядатиме спір.

Для української компанії судовий процес за кордоном може означати значно більші витрати, складнішу процедуру та необхідність залучення іноземних юристів.

Тому в міжнародному договорі необхідно заздалегідь визначити механізм вирішення спорів: компетентний державний суд або міжнародний арбітраж, місце розгляду спору та інші істотні процесуальні умови.

3. Нечітко прописати предмет договору

Особливо небезпечна ця помилка у договорах надання послуг, розробки програмного забезпечення, консалтингу, маркетингу, дизайну та інших робіт, результат яких складно визначити одним реченням.

Формулювання на кшталт «надання консультаційних послуг» або «розробка програмного продукту» можуть бути недостатніми.

Чим конкретніше визначені:

• обсяг робіт;
• результат;
• технічні вимоги;
• строки;
• етапи;
• критерії приймання;
• порядок внесення змін,

тим менше простору для конфлікту між замовником та виконавцем.

4. Не врегулювати порядок приймання робіт або послуг

Іноземний замовник може стверджувати, що результат не відповідає його очікуванням, тоді як виконавець вважатиме свої зобов'язання повністю виконаними.

Щоб уникнути такої ситуації, договір має передбачати зрозумілий механізм приймання.

Наприклад, варто визначити строк для направлення зауважень, форму таких зауважень та наслідки їх ненадання.

Це особливо важливо для українських компаній, які працюють із замовниками за кордоном дистанційно.

5. Не перевірити умови оплати

У міжнародному договорі недостатньо просто написати суму винагороди.

Потрібно визначити:

• валюту платежу;
• банківські реквізити;
• строки оплати;
• порядок виставлення рахунків;
• момент виконання грошового зобов'язання;
• розподіл банківських комісій;
• відповідальність за прострочення.

Окрему увагу слід приділити ситуаціям, коли платіж проходить через банки різних держав.

Те, що здається технічною деталлю, у певних випадках може безпосередньо вплинути на отримання коштів.

6. Проігнорувати податкові наслідки

Міжнародний контракт може мати податкові наслідки як для української компанії, так і для іноземного замовника.

Залежно від структури відносин необхідно оцінити питання оподаткування доходу, податкового резидентства, можливого утримання податків у країні замовника та застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Тому підписувати міжнародний контракт без аналізу його податкової моделі — ризиковано.

7. Забути про інтелектуальну власність

Для IT-компаній, дизайнерів, маркетингових агентств, розробників програмного забезпечення та інших креативних бізнесів це одна з ключових проблем.

Хто володіє результатом роботи після оплати?

Коли переходять майнові права інтелектуальної власності?

Чи може замовник змінювати результат?

Чи має виконавець право використовувати виконану роботу у своєму портфоліо?

Якщо договір не дає чітких відповідей на ці питання, сторони можуть по-різному трактувати свої права.

8. Не передбачити відповідальність за порушення договору

Міжнародний контракт повинен не лише описувати обов'язки сторін, а й встановлювати наслідки їх порушення.

Варто заздалегідь визначити відповідальність за:

• прострочення оплати;
• порушення строків виконання;
• неналежну якість;
• порушення конфіденційності;
• незаконне використання інтелектуальної власності;
• інші істотні порушення.

При цьому відповідальність має бути реальною та співмірною можливим збиткам.

9. Не врахувати форс-мажор та інші непередбачувані обставини

Для міжнародних договорів важливо визначити, що саме сторони вважають обставинами непереборної сили та які наслідки вони матимуть.

Особливо це актуально для контрактів, виконання яких залежить від роботи банків, логістики, доступу до інфраструктури, технологічних платформ або інших факторів, які можуть бути поза контролем сторін.

Водночас форс-мажор не повинен перетворюватися на універсальне виправдання невиконання будь-якого зобов'язання.

10. Підписати договір без перевірки іноземного замовника

Навіть юридично ідеальний договір не гарантує отримання грошей, якщо контрагент не має наміру або можливості виконувати свої зобов'язання.

До підписання договору варто перевірити:

• існування та реєстраційні дані компанії;
• її керівників та власників;
• повноваження особи, яка підписує контракт;
• ділову репутацію;
• можливі судові спори;
• санкційні та інші регуляторні ризики;
• платоспроможність контрагента.

Для великих контрактів така перевірка має бути стандартною частиною юридичного супроводу.

Що перевірити перед підписанням договору з іноземним замовником?

Перед підписанням міжнародного контракту українському бізнесу варто пройти щонайменше базовий юридичний чек-лист:

Контрагент — хто саме підписує договір та чи має він відповідні повноваження.

Предмет — що саме, у якому обсязі та в які строки має бути виконано.

Оплата — скільки, коли, у якій валюті та яким способом сплачуються кошти.

Право — законодавство якої держави застосовується.

Спори — який суд або арбітраж розглядатиме конфлікт.

Інтелектуальна власність — кому належатиме результат роботи.

Відповідальність — що відбувається у випадку порушення договору.

Податки — які податкові наслідки виникають для сторін.

Припинення договору — за яких умов та у якому порядку сторони можуть його розірвати.

Документи — якою мовою укладається договір та яка версія має переважну юридичну силу.

Міжнародний договір — це не просто переклад українського договору

Одна з найпоширеніших помилок — взяти типовий український договір, перекласти його англійською мовою та підписати з іноземним замовником.

Міжнародний контракт потребує іншого підходу.

Необхідно оцінити юрисдикцію контрагента, застосовне право, механізм розрахунків, податкові наслідки, порядок вирішення спорів та можливість реального виконання рішення у відповідній країні.

Саме на етапі підготовки договору зазвичай можна дешевше та ефективніше усунути ризики, які після виникнення спору можуть коштувати бізнесу значно дорожче.

Юридичний супровід договорів з іноземними замовниками

Адвокатське бюро «Боченко та Партнери» допомагає українському бізнесу готувати, перевіряти та погоджувати договори з іноземними контрагентами.

Ми аналізуємо не лише текст договору, а й юридичну модель майбутніх відносин: права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність, інтелектуальну власність, застосовне право та механізм захисту інтересів клієнта у разі спору.

Мета юридичного супроводу — не просто підписати договір, а зробити так, щоб він реально захищав бізнес, коли це стане необхідним.